Содержание
-
-
Тидовготримався за нашімісця, за цігарячіпіски,
-
де місяцьізсинімлицеммерця
-
жене табунитріски.
-
Але ітинаваживсятеж відійтиназавжди
-
. зчервонихвигорілихпобереж крізьпотаємні ходи
-
Цевіра, яка тебе огорта, допомогладійти,
-
збираючи в чорнихнічних портах ватаги таких, як ти.
-
І кочегари в липкому диму здіймалисяйвозаграв,
-
вганяючи в солодку пітьму громіздкийпароплав.
-
Там співиматросівпливуть догори, йміж ними пісня твоя,
-
Й піднявшизеленісвоїпрапорилежитьЕфіопія.
-
Там сонце пройма прибережніліси,
-
ісвітиться океан,
-
іспокоємповняться голоси всіхрастафаріан.
-
, Там зблискує неба коштовнехутро над тьмяністютеплихтіл
-
там моря вивернуте нутро викочується в суходіл.
-
І кожному, хтопотрапивтуди, хто, зрештою, не потонув,
-
вдосталь буде хлібай води, цукру вдосталь буде хліба й води
-
цукруі тютюну. Цукруі тютюну
-
тих, Тому що смерть відпускає тих,
-
за кимнемаєборгів,
-
хтоплив у трюмах залізнихсвоїх до ламкихберегів.
-
Тому щоі кров у кожному з нас вертається без кінця,
-
перекочуючисьповсякчас через нашісерця,
-
ікожне слово дзвінкимпіском тримається горла твого,
-
абитимігсвоїмязиком вимовитийого.
Нет комментариев для данной презентации
Помогите другим пользователям — будьте первым, кто поделится своим мнением об этой презентации.